вівторок, 3 листопада 2015 р.

Свято рідної мови



(Сценарій святкової лінійки  до відкриття Тижня української мови)
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова - основа життя.

Мета: формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава;
розширювати знання про красу і багатство української мови,  прищеплювати почуття національної гідності.
 виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Обладнання: презентація; зал святково прикрашений плакатами, стіннівками («Мова моя калинова», «Цікава граматика», «З історії слів»,  «Поетичне слово» тощо )
Ведучий 1.
П’яту школу рідну і привітну
Вітають прості українські слова:                                            
"Добридень, громадо! Святкова лінійка
Цей тиждень предметний для вас відкрива!
Ведучий 2. Добрий день, дорогі друзі!  Ми радо вітаємо всіх на святковій лінійці, яка присвячена тижневі української мови  та літератури  Зі ставлення кожної людини до своєї мови можна цілком точно судити не лише про її культурний рівень, а й про її громадянську позицію.

Ведучий 3. Справжня любов до країни немислима без любові до своєї мови. Людина - байдужа до рідної мови, шкідлива самою своєю суттю, бо її байдужість до мови пояснюється цілковито байдужістю до минулого, сучасного і майбутнього свого народу.
1 учень       Ось берег мій – 
                    Початок України...
                        На південь – море,
                    За плечима – степ...
                        Стають, здається,
                    Хвилі на коліна
                        До ніг землі,
                        Де хліб святий росте...
2 учень      Це берег мій –
                        І я помру за нього...
                        Моє життя
                   До крапельки віддам,
                        Щоб скільки світу –
                        Українцям ноги
                        В обіймах теплих пестила вода...
3 учень      Тут берег мій –
                        І кращого не треба...
                        Шумить над морем
                    Степова трава,
                        Милується там степом
                        Синє небо –
                      Мій берег є,
                        Моя земля жива!

4 учень      Це берег мій –
                        Початок мого світу.
                        Здавен забутих
                        Пращурів земля.
                        Бо тільки тут
                        Зі мною навіть вітер
                        Щодня  по-українськи розмовля!

Ведуча 1. Мова – великий подарунок природи. І у кожного народу вона своя. Нам народ створював мову віками, і витворив одну з найбагатших і найпрекрасніших слов’янських мов.
Ведучий 2. У світі налічується близько 5 тисяч мов. І серед них – ніби запалена квітка в чудовому букеті – українська. Її краса, багатство, витонченість і мелодійність визнані віками. Та найкоштовніший скарб нашого народу, перлина мелодійності мови – українська пісня.
Ведучий 3. Мова – то цілюще джерело, хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поезією.
Учень
Пишається Париж і Рим
Одвічно рідним словом,
Чого ж втрачаєм  тільки ми
Свою співучу мову?
Без мови гине всякий слід
І роду і народу.
Як пам’ятає мову рід –
Не буде переводу.
Хіба манкурти ми чужі
Чи яничари люті,
Щоб за дешеві бараші
Свій рідний дух забути?!
На крила пам’яті, орли.
Пора у путь, братове,
Ми – українці, не хохли,
Ми не забули мови!
Ми краще на льоту помрем,
Ніж бути в нас руїні.
Ми нашу мову збережем,
Коли ми – Україна!
Пісня про Україну
Ведучий 1.
Холоне серце, як згадаю,
Що не в Украйні поховають,
Що не в Украйні буду жить,
Людей і господа любить.
Ведучий 2  Ці слова написав Тарас Шевченко, пророк нашого народу. Він дуже любив свою Батьківщину і вважав, що 
Нема на світі України. Немає другого Дніпра
1учень
Якщо не чув ти пісні солов'я,
Як з м'яти падає роси краплина,
Як у степу гудить джмелів сім'я
- Не жив ти, друже, в Україні.
2 учень
Як не стрічав у небі журавля,
І ластівки під стріхою хатини,
Води не пив з дзвінкого джерела
-Не жив ти, друже, в Україні.
3 учень
Як мимо серця лине коляда
І в Божий храм ти оминав стежину,
Як не читав ні разу "Кобзаря"
— Немає в тебе, друже, Батьківщини!
4 учень
Якщо не знаєш, як всміхається зоря,
Якщо не бачив, як цвіте калина,
Як у ставку купається верба
- Не жив ти, друже, в Україні.

 Ведучий 1.  Україна! Цвіте вишневий! Щоб наша мова буяла пишним цвітом, ми присягаємо:
-          любити і шанувати рідну мову;
-          берегти і збагачувати цей найдорожчий скарб;
-          очищувати нашу прекрасну мову від словесного сміття;
-          передавати нащадкам наше пісенне диво.
  Присягаємо, що ми не будемо останнім поколінням, яке читає   “Кобзаря” в оригіналі.

Ведучий 2.
Нас далеко чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси,
Розвивайсь і далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам звістку донеси.
Пісня про мову

Немає коментарів:

Дописати коментар